Кримська генотьба

Не дивися вгору

Росіяни щосили намагаються “не дивитися вгору” і розповідати, що удари по Криму мають лише медійне значення.

Але виходить погано.

По-перше, поспішно підготовлена “відповідь” – полетіли “Онікси” по Одесі та Затоці. Прилетіли аж по базі відпочинку в Сергіївці – на всі гроші помстилися проклятим бандерівцям.

Так буває, коли з банком цілей не дуже, запасу ракет і дорозвідки з минулого удару немає, а начальство намилює шию.

Вийшло також не дуже – ПКР за координатами не надто точні, а їхня голова може наводитися на великі металеві об’єкти, не так просто бити паліативом.

По-друге, на медійну складову наплювали вже майже повністю – Конашенков просто перестав тричі збивати всі Су-24 ЗСУ, бо смішно вже найвідбитішим.

Воліють мовчати і брехати – порожня будівля штабу, а аж сім швидких – просто навчання, нічого такого не було.

Діряве небо Криму, або Звідки падає каміння?

Усі ракети перехоплені підводним човном і надбудовою ВДК “Мінськ”.

Те, що будівля штабу ЧФ РФ горить, а на неї пікірує друга ракета – вибух болотного газу.

Пєсков не дає коментарів про армію, а в армії не будуть про сумне, бо СВО йде чітко за планом. Як відомо, план полягав у тому, щоб горіти на базі флоту.

Розходьтеся, втрат немає, тільки один солдатик загинув у п’ятницю вранці.

Флот під вогнем

Насправді стратегічно байдуже, що саме вразили крилатими ракетами повітряного базування – штаб ЧФ, сухі доки, вузол зв’язку.

Був там чи ні командувач.

Чи була це “п’ятнична адміральська година” – збір заступників і вищих офіцерів з приводу гострих питань тижня.

Чи були там прибиральниця і сантехнік, а командування вирішило відновлювати розукомплектований захищений командний пункт. (А-ха-ха, ні, ми знаємо, що ні).

Ось неважливо і все.

Був командувач – дістануть нового, насиплють нових орденів і медалей, поставлять будь-якого іншого Петрушку.

Скороварка в Криму та навколо нього закипає

Наслідки прильоту російської ракети по заводу Pepsi у місті Вишневе Бучанського району Київської області

Бити “Калібрами” по сплячих містах і заводах “Пепсі”, ховати ВДК у Новоросійську і заходити до Севастополя поповнити запаси, супроводити чергового “Язя” дорогою до Сирії багато розуму не треба.

Хоча, звичайно, те, що всі оці “офіцери плазмових панелей”, управління, серверні, тонни документів підгоріли й паралізують ЧФ РФ на багато днів.

Але це в нас не Тихий океан, не заплановані “Токійський експрес” і битва крейсерів.

А важливо те, що над своєю головною базою, над рівним, як стіл, Північним Кримом і морем перехопити крилаті ракети немає жодної можливості.

Асиметричний тазик

І перекинути з окружної Москви ППО також.

А це не медійне – це йдуть під ніж амбіції регіональної наддержави.

Плюс торгівля зерном і нафтопродуктами через чорноморські порти під загрозою.

Тінь із заходу

Зрозуміло, у "Storm Shadow" є технології, що ускладнюють перехоплення. Проте українці завдають ударів штучними носіями, переробленими на коліні.

Британські військові завантажують ракету Storm Shadow

Ракета отримує координати і не має зворотного каналу – не може бути перенацілена в повітрі, хоча плани на модернізацію є.

Так, вона малопомітна на радарі, здатна робити набір висоти перед атакою, деякі протиракетні маневри. Але це дозвукова ракета – такі наша ППО збивала сотнями.

ППО, до речі, застаріла, має проблеми з термінами засобів доставки, адже завод “Візар” – це не російський замкнений ланцюжок виробництва.

Тобто розповіді про червоні лінії та центри прийняття рішень у Києві залишилися піною на губах Соловйова. А от серія ударів по Криму – факт, і зробити нічого не можна.

Севастополь. Чудова операція українських ВПС

У суботу рано-вранці прийшло по Сухаревій балці, а там не тільки причальні стінки, а й арсенал. Хороша традиція – за тиждень втрачати підводний човен за 300 млн доларів, штаб і грати в лотерею, детонує арсенал чи ні.

Любо, небрати.

Є така людина – заступник командувача флоту з ППО ЧФ РФ.

Ось він повинен підвестися і сказати (якщо вижив, звичайно, після удару по штабу): флот не здатен обороняти сам себе. Головну базу та інфраструктуру для ремонту ми не можемо захистити.

Штаб Чорноморського флоту РФ після ракетного удару 22.09.2023

Нам потрібна допомога армії та авіації. Спочатку командуванню Південного округу доповісти, а тоді вище.

Але тут проклята російська дійсність – усе йде за планом і в папках це передають верхівці. Хто передаватиме начальству не ті папочки – прощавай пенсія і гарна референтка. Адже можна й на підвал, як генерал Армагедон, який підтримав не тих людей у підкилимних інтригах.

ППО – це складно

Ну і знову ж таки – це не так просто, захищати Севастополь.

Патрулювання МіГ-31 рутинне? Їх теоретично модернізували для ударів “Кинджалами” по носіях на землі. Ракети в повітрі і дії літаки як ППО – це складно, і наліт потрібен не той, що в середньому у росіян.

От як вони відучилися залітати до Полтави і Вінниці й скидати бомби у вільному падінні, так само слід навчитися патрулювати, вмившись кров’ю, заплативши залізну ціну, багато десятків годин бойової роботи.

Але ракети летять тут і зараз.

Одночасно потрібен патруль літаків ДРЛО. Бачити, коли наші носії наближаються до рубежу запуску. Щоб принаймні адмірали встигали в бомбосховище. Хоча б у дві зміни працювати вздовж лінії, щоб відпочивали екіпажі. Причому в глибині, щоб не потрапити до списків бортів, які потрапили в засідку “Патріотів”, як уздовж кордону в Брянській області.

МІГ-31 армії РФ

Потрібні “Порубщики”, яких до війни здали аж три штуки. Літаки радіоелектронної боротьби. Можливо, придушити систему управління "Storm Shadow" не вдасться. Але з ними пускають хибні цілі-декої, різні набиті різаною фольгою обманки, дрони-камікадзе, синхронізують прольоти всіляких С-200 з різних напрямів в одному секторі відповідальності. Перевантажують канальність і не дають перезаряджатися.

Тож як варіант хоча б душити всю цю дріботу. І намагатися душити західні розвідники.

Теж позмінно, теж наліт, теж ховати в Криму, що проглядається всіма супутниками.

Усе це потрібно на вчора, бо потім прибуде до ЗСУ F-16 і буде не легше, буде важче.

F-16. Крила для України

Усе йде за планом

Ну і знову сором якийсь – “країна 404” підтримує парк Су-24, знаходить для нього запчастини, перебазовує під постійним пресингом ударів, навіть балістики, влаштовує синхронні нальоти на оперативну глибину для стратегічних завдань (паралізації флоту). А друга армія світу нічого не може вдіяти.

Удари по Криму. Війна на виснаження

Чи є серед ЧФ РФ людина, здатна протягнути в РФ доповідну записку і повідомити, що ЧФ не в змозі обороняти головну базу, – питання риторичне. Особливо пункт – зняти ППО з-під Ново-Огарьова і дач дідусів навколо Москви.

Ось ціна шизофренії без зворотного зв’язку, яку влаштував кремлівський режим.

Комплекс ППО поблизу селища Заріччя Одинцовського міського округу Москви, за 10 кілометрів від резиденції Путіна в Ново-Огарьові

Коли без розгойдування тисячі пропагандистів розповідають, що дійдемо до Варшави та Берліна за тиждень.

І ніхто не думає, що навіть без флоту США сили ЄС здатні випустити по РФ кілька тисяч "Storm Shadow"/SCALP EG/"Taurus". А десятки супутників і стратегічні дрони із Сицилії проведуть дорозвідку – і за їхніми даними повторять.

Усе, що стосується ППО, управління, тилу, вибухатиме. І горіти в цих штабах, вузлах зв’язку, радарах не Путіну – він у бункері. І не Соловйову – він буде на дачі під Москвою, прикритий “Панциром”. Горіти там вам. Тим, хто скаче під “Я рускій, я йду до кінця!” і волає “гімн Севастополя”.

Сп’яніння пропагандою, воно таке. Розповіді про "аналоговнетні" системи і С-400 з ешелонами. Похмілля буде гірким.

Навіть у травоїдні двотисячні на заводах ЄС зібрали кілька сотень крилатих ракет на рік – буде ще й боляче.

Традиційні ранкові прильоти по Севастополю.

А як там ППО Новоросійська, Ростова, Бєлгорода – значно краще за головну базу ЧФ, де російські підводні човни “Чорна діра” очікують свого часу?

Ну, за традицію. Не цокаючись.