Неожиданные перевороты на Кубке Чемпионов U16: СДЮШОР им. Салея проигрывает в овертайме, а «Динамо-Джуниверс» потерпело поражение от «Спартака
Празднование Первомая в Якутске: Традиции и изменения
Наполовину ливанка Сальма Хайек в роскошных платьях позировала для Vogue Arabia
Футбольный матч в московской любительской лиге завершился дракой и травмами
Болгарія забрала у російського "Лукойлу" нафтовий термінал на березі Чорного моря
Влада Болгарії встановила контроль над нафтовим терміналом "Росенец", яким раніше керувала російська компанія "Лукойл нафтохім Бургас".
Про це міністр транспорту і зв’язку Болгарії Георгій Гвоздєйков заявив у ефірі місцевого телеканалу BTV.
"Держава взяла під повний контроль термінал "Росенец", – сказав міністр.
За його словами, таким чином угода про передачу терміналу в концесію припинена.
Міністр додав, що Болгарія не виплачуватиме "Лукойлу" компенсацію через припинення концесії, оскільки це сталося внаслідок форс-мажору.
Водночас він запевнив, що скасування концесії не вплине на вартість нафтопродуктів у Болгарії, при цьому контроль над складами палива залишається у власника – "Лукойлу".
Читайте також: Російський "Лукойл" завершив продаж третього за потужністю в Європі НПЗ
Як повідомлялося, у липні парламент Болгарії підтримав законопроєкт, відповідно до якого нафтовий термінал "Росенец", що перебував у концесії російської компанії "Лукойл", повернеться під контроль болгарської держави.
На підставі цього уряд країни повідомив компанію "Лукойл Нафтохім Бургас", що з 15 серпня нафтопереробне підприємство має термін 30 днів, щоб повернути термінал "Росенец" державі.
"Росенец" – єдиний спеціалізований нафтовий термінал на болгарському узбережжі Чорного моря. Він перебуває під контролем "Лукойла" з 2011 року, коли російській компанії надали право на його концесію на 35 років.
Термінал обслуговує єдиний нафтопереробний болгарський завод "Нефточім Бургас", який може переробляти 196 барелів нафти на добу і також належить "Лукойлу".
Нагадаймо, у квітні Болгарія оштрафувала російський "Лукойл" на 100 млн євро за зловживання своїм домінуючим становищем шляхом обмеження доступу до складів та транспортної інфраструктури.